Юрій Гончарук: «Слідчим суддям – співвідносну до їх навантаження оплату за працю»

Юрій Гончарук:  «Слідчим суддям – співвідносну до їх навантаження оплату за працю»

Про окремі аспекти діяльності слідчих суддів та необхідність внесення змін у чинне законодавство України щодо гідної оплати їхньої праці - в ексклюзивному інтерв’ю із начальником Територіального управління ДСА України у Чернівецькій області, заслуженим юристом України Юрієм Гончаруком. 

- За короткий термін функціонування інституту слідчого судді переконуємось, що саме він дає реальну можливість забезпечувати змагальність у кримінальному провадженні через реалізацію принципу розподілу судових повноважень, пов’язаних зі здійсненням правосуддя та забезпеченням судового контролю за дотриманням прав людини під час кримінального провадження, - зауважує Юрій Георгійович. - Окрім того, діяльність слідчих суддів забезпечує судовий контроль за проведенням досудового розслідування у розумні строки, виступає своєрідним гарантом дотримання та захисту прав, свобод та інтересів підозрюваних і обвинувачених осіб у кримінальному провадженні. Позитиви даного інституту ще й в тому, що ця категорія суддів не перебуває в системі правоохоронних органів, котрі проводять безпосереднє розслідування. І це дає їм можливість перебувати у незалежності від дізнання, слідчих, керівників слідчих підрозділів, органів прокуратури тощо. Слідчий суддя є представником тієї системи, яка апріорі зобов’язана неупереджено оцінювати всю наявну на конкретному етапі кримінального провадження інформацію та приймати зважені,  законні процесуальні рішення. І тому їх роль у процесі розгляду матеріалів кримінального провадження є надважливою та відповідальною.

- Тобто, мова йде про особливі функції та  повноваження слідчого судді?

- Без усякого сумніву. Зокрема, КПК дуже жорстко ставить питання щодо строків розгляду подань слідчих органів, а також строків утримання особи під вартою. І законодавчо закріплює положення, що розглядати ці подання та приймати по них рішення має право лише слідчий суддя. Причому, (хоча це не врегульовано ні законодавством, ні підзаконними актами, ні відомчими інструкціями)  у будь-який день тижня, навіть у вихідні та святкові дні.

- А як же тоді із оплатою праці за ці дні?

- Для органів судового адміністрування проблеми компенсації за роботу судді у ці дні поки-що залишаються досить гострими. Здавалося б, все надзвичайно просто, адже ст. 72 Кодексу законів про працю України чітко та однозначно засвідчує, що оплата праці особам, зайнятим у трудовій діяльності у вихідні та святкові дні,  встановлюється у подвійному розмірі або ж наданням іншого дня для відпочинку, що  визначається за погодженням сторін. Але…

На сьогодні у місцевих судах загальної юрисдикції нашого краю працює 35 слідчих суддів. Вони обирались зі складу суддів того чи іншого районного суду шляхом визначення їх кандидатур на загальних зборах. Роль їх у процесі здійснення кримінального провадження, як уже й зазначалось, дуже важлива, оскільки лише на підставі ухвали слідчого судді проводяться певні процесуальні дії, зокрема тимчасове обмеження прав та інтересів запідозрюваних у скоєнні злочину. І тому дуже важливо, щоб вони завжди перебували на робочому місці. Причому, окрім спеціальних повноважень, слідчий суддя  розглядає ще й інші поточні цивільні, адміністративні та кримінальні справи.

          Цілком зрозуміло, що робота судді у вихідні та святкові дні має обов’язково компенсуватись. Та давайте вдамося до простих арифметичних розрахунків. Оплата у грошовому еквіваленті за один робочий день судді складає 800 гривень.  Якщо ж мова йде про подвійний розмір, як це передбачено положенням ст. 72 КЗпП, то  сума компенсацій буде складати 1600 гривень. Коли ж говорити про грошову компенсацію у масштабах області (а держави ?), то ця сума буде досить значною. При цьому і ми, і самі слідчі судді розуміють, що,  враховуючи   нестабільну фінансову ситуацію, віднайти та виплатити ці кошти зараз просто не реально.

         І тому ми поки-що виходимо з цієї ситуації іншим шляхом – надаємо суддям, які виконували службові обов’язки у вихідні та святкові дні, для відпочинку інші дні. Зрештою, так чинять і в інших регіонах України.  За загальним правилом, інший день відпочинку (відгул) надаємо за наявною можливістю у найближчий час після роботи у вихідний день. Хоча це не позбавляє права сторін домовитися про надання його в інші терміни, зокрема приєднувати до наступної відпустки, що, на мою думку, теж є оптимальним варіантом для врегулювання проблем, пов’язаних із компенсацією за роботу у вихідні дні.

       Правда, при і при цьому розуміємо, що це теж не самий раціональний вихід із ситуації. Адже у судді, який за один календарний місяць відпрацював всі вихідні дні (субота та неділя), може набратись близько 7-8 відгулів. Тоді за календарний рік ця кількість буде перевищувати сотню. Тож коли він відбуде у тривалу відпустку, все навантаження із розгляду справ та заяв громадян чи юридичних осіб, ляже на плечі діючих суддів. І можна собі тільки уявити, до яких негативних наслідків може призвести таке збільшення навантаження на суддів, зокрема, до звуження часового проміжку розгляду справ, ускладнить можливість судді повно та всебічно дослідити матеріали справи чи інші обставини, котрі він зобов’язаний досліджувати у ході судового розгляду.

Тобто, приходимо до висновку, що практика застосування відгулів, надання інших днів для відпочинку чи приєднання відпрацьованих днів до відпустки лише негативно впливають на процес повноцінної організації відправлення правосуддя у судах.

          - Який же вихід із цієї ситуації?

        -  Бачиться він у наступному. Нещодавно для обговорення та внесення своїх пропозицій нам надійшов розроблений Державною судовою адміністрацією України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів (нова редакція)», який у свою чергу був розроблений Адміністрацією Президента України. До цього майбутнього законопроекту ми формуємо перелік необхідних пропозицій, у т.ч. висловлюємо і своє бачення вирішення питань, пов’язаних із компенсацією слідчим суддям оплати за роботу у вихідні та святкові дні. І ця компенсація має мати форму грошового еквівалента (додаткової винагороди). Хоча як виняток допускаємо й альтернативні форми компенсації (наприклад, вибір іншого вихідного дня у формі відгулу). Але такий варіант вирішення питання компенсації за роботу у зазначені дні має залишатись лише правом судді, а не обов’язком, який на даний час носить поширений та сталий характер. 

Переконаний, що реалізація положення про матеріальну складову у виборі форми компенсації  слідчим суддям за роботу у вихідні та святкові дні буде співвідносним до їх навантаження за цей період діяльності, також позитивно вплине на якість та результативність  відправлення правосуддя в Україні в цілому.                                                  

                                                                              Записав Павло Тюфтій