Павло ТЮФТІЙ: «Конституційне право громадян на звернення до суду та справедливий судовий захист своїх свобод та інтересів»

30 листопада 2014 р.

Павло ТЮФТІЙ: «Конституційне право громадян на звернення до суду та справедливий судовий захист своїх свобод та інтересів»

Право кожного із нас на справедливий судовий захист гарантується статтею 55 Основного Закону України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, Конституція України засвідчує, що кожна особа має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових та службових осіб. Окрім того, кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

         Дана тема надзвичайно  об’ємна за змістом і тому ми акцентуватимемо увагу на захисті прав та законних інтересів громадян лише у цивільному судочинстві. І говоритимемо про його найсуттєвіші аспекти.   

Перш за все зазначимо, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

           Не вдаючись до теоретичного викладу матеріалу, одразу ж зазначимо, що  у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо:

1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

2) а також інших правовідносин, окрім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Усі справи, що підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.

Але уявімо собі ситуацію, при якій громадянин із Путильського району прагне відстояти у суді свої права чи інтереси жителем м. Чернівці чи Сокирянського району. До якого суду він має скеровувати свою позовну заяву? У даному випадку варто пам’ятати, що позови до фізичної особи пред’являються (тобто, подається) у суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування. Позови до юридичних осіб пред’являються в суд за їхнім місцезнаходженням

У той же час, відповідно до ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України:

- позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають із трудових правовідносин, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;

- позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред’являтися як за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;

- позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;

- позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем завдання шкоди;

- позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;

- позови про захист прав споживачів можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору;

- позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних

або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем завдання шкоди;

- позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Акцентуємо увагу й на тому, що позов пред’являється (тобто, подається)  шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції в письмовій формі, яка повинна містити такі обов’язкові складові:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позов на заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

6) за значення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Позовна заява підписується позивачем або його представником

із зазначенням дати її подання. До позовної заяви також додається

документ, що підтверджує сплату судового збору. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи ін ший документ, що підтверджує його повноваження.

Пам’ятаймо й про те, що, у відповідності до ст. 120 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків, коли позови виникають з трудових правовідносин, а також коли позови подаються про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи

каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

            На завершення виступу, зазначимо, що відповідно до ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – впродовж одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Тобто, як бачимо, буковинці досить часто використовують надане їм Конституцією України право на звернення до суду для захисту своїх прав, інтересів та свобод.