Юрій Гончарук: «Судова гілка влади за змістовний та об’єктивний діалог

Юрій Гончарук: «Судова гілка влади за змістовний та об’єктивний діалог

Останнім часом у засобах масової інформації зустрічається чимало публікацій щодо протидії корупції.  Та чи завжди категоричні узагальнення авторів про рівень корупційних діянь відповідають дійсності, наскільки високим є рівень довіри громадян до судової гілки влади? Саме на ці теми редакція «КДБ» і спілкується із начальником Територіального управління ДСА України у Чернівецькій області, заслуженим юристом України Юрієм Гончаруком.

- Цілком очевидно, що корупційні дії тих чи інших чиновників наносять нашій державі та суспільству непоправну шкоду, оскільки спричиняють падіння авторитету органів державної влади всіх рівнів та ефективність управління, погіршують морально-психологічний клімат в усіх сферах суспільного життя. Корупційні чи інші незаконні прояви, за умови їх значного поширення, у певній мірі деморалізують суспільство, завдають величезної матеріальної та моральної шкоди громадянам, негативно позначаються на економічній діяльності суб'єктів господарювання, особливо недержавних форм власності. Тому боротьба із цими протиправними проявами постає  для всього нашого суспільства злободенною проблемою та потребує першочергового її вирішення. 

У той же час я адекватно сприймаю не декларативні виступи авторів, а лише тільки ті критичні публікації чи виступи, які базуються на конкретних фактах та беззаперечних доказах, засвідчених потужними соціологічними дослідженнями, матеріалами адміністративних чи кримінальних проваджень, встановлених у судових засіданнях та обґрунтованих у рішеннях, ухвалах чи вердиктах служителів Феміди щодо конкретних посадовців, які працювали в органах влади чи певних структурах – закладах освіти, для прикладу, чи медицини, певних правоохоронних чи інших контролюючих підрозділах. 

- До речі, в окремих публікаціях  серед корупціонерів автори називають і працівників судових органів…

- У будь-якій великій родині, є ті, хто працює сумлінно та ті, хто користується благами інших. Судова система теж не виняток. Є фахівці, які працюють на совість, фахово та неупереджено захищають та відстоюють конституційні права громадян, підтверджуючи при цьому свій професіоналізм. Однак, на жаль, зустрічаються й інші представники цієї ж гілки влади, які вдаються до зловживань, яким ще потрібно доводити свої професійні навички. Правда, за рахунок впровадження державних реформ та критеріїв відбору персоналу, таких з кожним роком стає все менше, судова система свідомо самоочищається, звільняючи робочі місця для спеціалістів із чесним сумлінням. 

         Та й чи носять корупційні прояви масовий характер у судочинстві? Фахівці нашого управління на моє прохання  проаналізували статистичні дані Єдиного реєстру судових рішень щодо цього спрямування по Україні в цілому та по Буковині зокрема. 

Отож, упродовж останніх п’яти років за статтею 364 КК України «Зловживання владою»  у судах України було розглянуто 1648 справ та 44 по Чернівецької області. Із них щодо:

-         представників органів місцевого самоврядування: по Україні – 400,

-           по Чернівецькій області – 14;

-         працівників правоохоронних органів: по Україні – 302, по області – 10;

-         представники навчальних закладів: по Україні – 60, по Буковині – 0;

-         представників медичних установ: по Україні – 75, по області – 1;

-         представників підприємств, установ, організацій різних форм власності: по Україні – 805, по нашому краї – 20:

-         представників судової системи: по Україні – 6, по області – 0.

Аналізуючи судову практику за п’ятирічку щодо розгляду у судах справ за статтею 366 КК України «Службове підроблення», з’ясовуємо, що по всіх регіонах Україні через судові засідання пройшло 8752 справи та 174 по нашій області. Зокрема щодо:

-         працівників правоохоронних органів: по Україні – 509, по Чернівецькій області – 13;

-         представників органів місцевого самоврядування: по Україні – 412, по області – 27;

-         представники навчальних закладів: по Україні – 207, по Чернівецькій області – 6;

-         представників медичних установ: по Україні –250, по Буковині – 3;

-         представників підприємств, установ, організацій різних форм власності: по Україні – 7302, по області – 121:

-         представників судової системи: по Україні – 4, по Чернівецькій області – 0.

Досить цікаві статистичні дані щодо розгляду у судових інстанціях матеріалів кримінальних проваджень за статтею 368 КК України «Одержання хабара». Отож, впродовж останніх  п’яти років по Україні через працівників Феміди пройшли 2908 справи та  57 із них  по  Чернівецької області. Із них щодо:

-         працівників правоохоронних органів: по Україні – 607, по Чернівецькій області – 15;

-         представників органів місцевого самоврядування: по Україні – 301, по  області – 16;

-         представники навчальних закладів: по Україні – 380, по Буковині – 1;

-         представників медичних установ: по Україні –394, по області – 0;

-         представників підприємств, установ, організацій різних форм власності: по Україні – 1223, по Чернівецькій області – 25:

-         представників судової системи: по Україні – 3, по області – 0.

Наведена інформація, як бачимо, дещо суперечить теперішнім наріканням, які надходять від різних засобів масової інформації та громадських організацій щодо тотальної корумпованості, некомпетентності представників судової гілки влади, адже офіційні статистичні дані засвідчують дещо протилежне. 

- Таким чином, окремим авторам публікацій про корупційні дії бракує… 

Об’єктивності, виваженості та достовірності. Окремі засоби масової інформації, громадські організації та активісти, досить часто  поширюють недостовірну інформацію серед населення щодо негативної роботи державних установ, про її некваліфікованих працівників, іноді лунають безпідставні звинувачення у корупції всіх без винятку посадових осіб.

Можна також передбачати, що часто окремі політики, чиновники та ЗМІ, не замислюючись над наслідками, своїми твердженнями підривають авторитет держави, державної влади, адже не можна всі нарікання, які переважно нічим не підтверджуються, адресувати лише до якоїсь гілки влади чи конкретно до її представників. 

Зрозуміло й те, що преса не поширювала б негатив про суддів чи працівників апаратів судів, якби вони не давали привід. Адже, на жаль, існують замовні статті, поширення недостовірної інформації з метою подолання конкурента тощо. Тому варто викорінювати такі методи «боротьби за чесність» і через деякий час матимемо зовсім інше суспільство.

           - Кілька слів, Юрію Георгійовичу, про стан довіри громадян до судової гілки влади в Україні…

  Я буду не щирим, коли говоритиму лише про позитивні аспекти діяльності представників Феміди. Є багато питань щодо законодавчого, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, але найвагоміші серед них, на мою думку, - це відновлення довіри громадян до представників цієї гілки влади. Адже все починається з довіри, будь-яка влада, яка не має підтримки населення, якій не довіряють люди - не життєздатна. А тому довіра громадян – це особливе джерело сили судової влади й одночасно показник її ефективності.

Суд має авторитет не лише тому, що дає правову оцінку певним подіям, а через те, що у своєму рішенні він є «творцем» загального порядку життя та встановлює міру в особистих інтересах і відносинах, що суперечать один одному.

Зазначену тезу цілком підтримував і Ю. В. Готьє: «Суд, як необхідний у державі орган правосуддя, може досягти істинного свого призначення лише у тому випадку, якщо до нього є загальна довіра – саме це є підґрунтям загального спокою в державі».

Розуміючи пріоритетні основи діяльності судової влади, у період значної критики представників судів, останнім часом в Україні реалізуються проекти, які спрямовані на пошук оптимальних методів усунення всіх негативних явищ у судовій системі країни та підвищення довіри громадян. Для цього в Україні за участю міжнародних експертів, суддів та науковців проводяться різноманітні обговорення, ініціюються соціологічні дослідження у рамках реалізації, до прикладу, таких проектів як "Зміцнення довіри громадян до суду", «Оцінка рівня задоволеності громадян якістю функціонування судів», "Оцінка роботи судової системи України" тощо.

- Що ж конкретно віддзеркалюють результати соціологічних досліджень?

 - Перш за все, зазначу, що дані висновки експертів є надзвичайно важливими, адже результати опитування розглядаються як індикатор наявних проблем, а відтак - і як пошук інструментів та засобів до їх подолання. Для більш детального розуміння ситуації, що склалась у процесі функціонування судів, наведу декілька статистичних даних, які були отримані у ході проведення таких опитувань.

Так, особи, які безпосередньо контактують із судом з приводу розгляду справ (учасники судових процесів, їх друзі та родичі, адвокати державні обвинувачі та ін.) довіряють судам та судовій системі набагато більше 45,75%, аніж особи, які жодного разу не брали участі у судових слуханнях - всього 13,88 %.

Окрім цього, станом на сьогодні особи, які безпосередньо контактували із судом,  називають рішення, що приймалось в рамках проведення судового засідання, законним та справедливим (59%), а особи, які відношення до судових процесів не мали,  – 31%.

Більше того, на підкріплення вищезазначеного зазначу, що в цілому респонденти серед інших державних органів за рівнем довіри все-таки поставили на перше місце суд, хоча відразу за ним стоять силові структури влади та інші органи влади.

Основною причиною відмови від звернення до суду, як показали результати опитування, для респондентів є страх та незнання процедури розгляду справи (67%), а також тривалий термін розгляду справи (11%) і відсутність коштів для подання заяви (3%).

В ідеалі, на мій погляд, оцінка рівня довіри до суду зі сторони                     громадськості має ґрунтуватись на власному досвіді громадян, які мали безпосередній контакт із судами. І,  як бачимо, у тієї категорії громадян, які брали участь у судових засіданнях, виступали у ролі свідків чи експертів проявляється більший рівень довіри, аніж у тих громадян, які жодного разу не були учасниками судових процесів.

Тобто, наведені соціологічні дослідження говорять про те, що в цілому реформи судової системи, які реалізовуються останнім часом, зорієнтовані у вірному напрямку, і хоча не завжди бажаними темпами, але вже спостерігаються певні тенденції до зростання довіри громадян.

Зауважу й наступне. 24 лютого 2015 року у м. Києві пройшла міжнародна конференція на тему: "Зміцнення довіри до судової влади через покращення взаємної комунікації", за результатами якої у березні-квітні 2015 року буде проводитись за допомогою карток громадського звітування (КГЗ) опитування громадян та відвідувачів щодо якості обслуговування у судових установах. Таке соціологічне дослідження на території Чернівецької області буде реалізовувати громадська організація «Громадсько–консалтингова група «ПАРТНЕР». Отож незабаром, будемо володіти новими статичними даними щодо якості роботи судових інституцій та відомостями щодо рівня довіри громадян до представників Феміди у 2015 році. 

Наведені статистичні дані засвідчують також, що у вітчизняному судочинстві мають місце ряд проблемних питань, які потребують вирішення та вимагають мобілізації для цього наших зусиль. Адже саме завдяки підвищенню досконалості та ефективності роботи судів України виникає можливість у досягненні найвищих показників якості та відповідно забезпечення доступу до правосуддя. І, як кінцевий результат, - реальне відновлення довіри громадян нашої країни до вітчизняної судової систе

                                                                                 Записав Павло Тюфтій