Тарабас К.: ПОТЕРПІЛИЙ: ЙОГО ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

              Тарабас К.: ПОТЕРПІЛИЙ: ЙОГО ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ

У відповідності до чинного законодавства України (зокрема, ст. 55 Кримінального процесуального кодексу України) потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

        Потерпілим також може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв’язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

         У той же час потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з часу подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

           Важливо знати, що при ситуаціях, коли внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, таку заяву може подати хтось із близьких родичів чи членів сім’ї такої особи. І тоді потерпілим буде визнано  саме цю особу (в окремих випадках -  потерпілими може бути визнано кілька осіб). Хоча після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював подання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуальними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

           Звичайно ж, у реальному житті бувають ситуації, коли  певна особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого. У цьому випадку слідчий, прокурор чи суд мають право самі визнати особу потерпілою. Але лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

        А тепер про права потерпілого. Впродовж  кримінального провадження він має право:

1) бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені КПК;

2) знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного (чи обвинуваченого) заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;

3) подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду;  заявляти відводи та клопотання; давати пояснення, покази  або відмовитися їх давати;

За наявності відповідних підстав - потерпілий має право на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім’ї, майна та житла;

А також оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в порядку, передбаченому Законом;

- мати представника та в будь-який момент кримінального провадження відмовитися від його послуг;

- давати пояснення, покази рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача у разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

- на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому Законом;

-  знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;

- застосовувати технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь,

- а також  одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених КПК.

          Чинне законодавство України передбачає певні права потерпілого і в ході досудового розслідування. Зокрема:

1) на негайне прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення, визнання його потерпілим;

2) отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

3) подавати докази на підтвердження своєї заяви;

4) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі;

5) отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

        Уже в залі суду - під час судового провадження - потерпілий має право:

1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

2) брати участь у судовому провадженні;

3) брати участь у безпосередній перевірці доказів;

4) підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення;

5) висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

6) знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді;

7) оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК України.

            Варто також знати, що на всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право примиритися з підозрюваним (обвинуваченим) і укласти угоду про примирення. У передбачених законом України про кримінальну відповідальність та КПК, примирення є підставою для закриття кримінального провадження.

          У той же час закон регламентує не лише права, але передбачає і певні обов’язки потерпілого, зокрема:

           Отож потерпілий зобов’язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;

2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;

3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

           У реальному житі бувають ситуації, коли потерпілого у кримінальному провадженні може представляти його представник – тобто особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником.

        Повноваження представника потерпілого на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:

1) документами, передбаченими статтею 50 КПК, - якщо представником потерпілого є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником потерпілого є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

3) довіреністю - якщо представником потерпілого є працівник юридичної особи, яка є потерпілою.

         На практиці бувають також  випадки, коли потерпілим є неповнолітня особа або ж особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною. Тоді до участі в процесуальній дії разом з нею залучаються її законні представники – батьки, родичі чи адвокати.

    Тобто, чинне законодавство України передбачає певні права та обов’язки потерпілого, щоби по даному кримінальному провадженні істина була встановлена у повному обсязі, а особи, які мали безпосередню причетність до того чи іншого злочину, – понесли адекватне та справедливе покарання.

                                                                                      К.Тарабас, ТУ ДСАУ