ЗАКРИТІСТЬ СУДОВОЇ СИСТЕМИ ВІД ГРОМАДСЬКОСТІ БУДЕ НАЙБЛИЖЧИМ ЧАСОМ ПОДОЛАНА
Таким є лейтмотив круглого столу, ініційованого головами львівських судів і членами Ради суддів України й організованого за підтримки громадської організації «Гармонія та порядок» і львівського відділення Асоціації правників України (АПУ).
Предметом обговорення круглого столу стали деякі проблеми практичного втілення демократичних стандартів взаємодії судів та журналістів в Україні, здійснення професійних обов’язків журналістів на судових засіданнях, доступу журналістів до матеріалів судових справ і судових рішень, а також на розкритті особливостей інтерв’ювання суддів, меж висвітлення у пресі судових процесів й етики спілкування журналістів і суддів.
Стратегією розвитку судової системи в Україні на 2015 – 2020 роки, розробленою за підтримки проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» та затвердженою рішенням Ради суддів України 11 грудня 2014 р., передбачається, що до кінця 2017 року підрозділи по роботі з пресою будуть функціонувати в усіх апеляційних округах, а вже до кінця 2015 року у судах проходитимуть прес-конференції й оприлюднюватимуться прес-релізи за результатами розгляду гучних справ. І Львів має стати добрим прикладом для інших регіонів швидкості та якості втілення положень вказаної Стратегії.
«Реформа судової системи – у всіх на вустах. І від неї очікують вирішення проблем корупції, довіри до суду та забезпечення справедливого судочинства. Ефективна взаємодія медіа з судом та правничою спільнотою – це перший і найважливіший крок такого реформування. Станом на сьогодні діалог між судовою владою та українським суспільством можуть каталізувати тільки ЗМІ», – вважає голова львівського відділення АПУ Антон Подільчак.
Судді, які зголосилися взяти участь у заході – голова Львівського апеляційного адміністративного суду Сергій Богаченко, голова Личаківського районного суду м. Львова Сергій Гирич, голова Львівського апеляційного господарського суду Борис Плотніцький, суддя Господарського суду Львівської області Тарас Рим, член Ради суддів України, суддя Львівського окружного адміністративного суду Олександр Сасевич, голова Львівського окружного адміністративного суду Віталій Тертичний і член Ради суддів України, суддя Галицького районного суду м. Львова Олег Юрків – одностайні у тому, що інтереси судової влади, засобів масової інформації та інших інститутів громадянського суспільства в інформаційній сфері не суперечать один одному та повинні засновуватися на принципі збалансованості.
На цьому принципі наголошується у Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії діяльності Ради суддів України, розробленій спільно з Проектом агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя» та Центром суддівських студій і затвердженій Радою суддів України ще 30 листопада 2012 р. (рішення № 72).
Означений принцип балансу взаємних інтересів суддів і журналістів передбачає, зокрема, необхідність об'єктивного висвітлення інформації щодо діяльності судової системи, суддів та органів суддівського самоврядування, дотримання законодавчих обмежень, встановлених як для суддів, так і для журналістів, щодо розповсюдження певної інформації, потребу врегулювання недопущення у ЗМІ публікацій, які за змістом можуть бути розцінені як тиск на суд з метою прийняття судом певного рішення.
За словами члена Ради суддів України Олександра Сасевича «судді виступають за рівноправний діалог з журналістами, оскільки вся наша діяльність пов’язана з реалізацією певних інтересів народу України. Як представники ЗМІ, так і представники судової влади зацікавлені в об’єктивній і неупередженій інформації з питань, що становлять суспільний інтерес. До Революції гідності, незважаючи на існування Концепції інформаційно-комунікаційної стратегії діяльності Ради суддів України, судова влада була закрита та консервативна в інформаційному просторі. Події Майдану вплинули не лише на главу держави, парламент і уряд, але і на діяльність судової влади. Тому на порядку денному Ради суддів України – практичне зняття закритості суддів від суспільства зі збереженням певної консервативності у спілкуванні з пресою і громадянським суспільством з огляду на законодавчі межі діяльності суддів і правила Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року».
У цьому Кодексі, розробленому за участі Проекту агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Справедливе правосуддя», визначено, що суддя повинен проявляти повагу до права на інформацію про судовий розгляд та не допускати порушення принципу гласності процесу. Він повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. А, крім того, у визначеному законом порядку зобов’язаний надавати представникам ЗМІ можливість отримувати інформацію, не допускаючи при цьому порушення прав і свобод громадян, приниження їх честі й гідності, а також авторитету правосуддя.
Таке інформування може відбуватися і через участь судді у соціальних мережах, інтернет-форумах, а також через інші форми спілкування в мережі інтернет з урахуванням того, що суддя вправі розміщувати, коментувати лише ту інформацію, використання якої не завдає шкоди його авторитету й авторитету судової влади.
«Згідно з Кодексом суддівської етики суддя не може робити публічних заяв, коментувати у ЗМІ справи, які перебувають у провадженні суду, та піддавати сумніву судові рішення, що набрали законної сили. Суддя не має права розголошувати інформацію, що стала йому відома у зв’язку з розглядом справи. Однак, – зауважує координатор ГО «Гармонія та порядок» Дмитро Гудима, – у справах, в яких судові рішення ухвалені, з метою доведення до відома громадськості суті таких рішень і їх мотивів суддя мав би надавати з дотриманням чинного законодавства коментарі журналістам. Це сприятиме не тільки поінформованості суспільства, але й підвищенню авторитету самого суду».
На переконання в.о. керівника прес-центру судової влади України Ольги Какауліної,«судова влада стає більш відкритою для суспільства. Такою є вимога сьогодення. Історично склалося, що суди в Україні були комунікаційно віддалені від громадян. Необхідно це змінювати, адже громадяни і є основною аудиторією. Усвідомлюючи це, ми налаштовані на налагодження діалогу з представниками мас-медіа, адже тільки розповідаючи про існуючі проблеми й інформуючи суспільство про свою діяльність, ми здобудемо громадську підтримку. І роль ЗМІ в цьому процесі дуже важлива».
Керівник проекту Європейського Союзу «Підтримка реформи у сфері юстиції» в Україні, екс-голова Верховного адміністративного суду Литви, екс-президент Європейської асоціації суддів, член Консультативної ради європейських суддівВіргіліус Валанчус зазначив, що «журналісти повинні вбачати у суддях, насамперед, людей, а не опонентів. І судді мають усвідомити, що журналісти – теж люди, які виконують суспільно важливу функцію. Це допоможе налагодити комунікацію між ними. В Європі існує три моделі такої комунікації. Одна з них, яка є найбільш поширеною, – це комунікація через прес-секретарів судів. І саме цей шлях подолання закритості судової влади обрала Україна».
За результатами роботи круглого столу учасники проголосили Меморандум про співпрацю та взаєморозуміння між суддями та журналістами
МЕМОРАНДУМ
про співпрацю та взаєморозуміння між суддями і журналістами
(м. Львів, 1 липня 2015 р.)
Журналісти та судді – учасники круглого столу «Наскільки судова влада відкрита для “п’ятої влади” в Україні?»,
- обговоривши проблеми практичного втілення деяких демократичних стандартів взаємодії судів та журналістів в Україні, особливості здійснення професійних обов’язків журналістів на судових засіданнях, доступу журналістів до матеріалів судових справ і судових рішень, специфіку інтерв’ювання судді, межі висвітлення судових процесів журналістами, а також проблеми етики спілкування журналістів і суддів,
- усвідомлюючи необхідність об’єднання зусиль суддівського та журналістського середовищ для забезпечення своєчасного, повного й об’єктивного інформування громадськості про діяльність судової влади й особливості застосування нею норм міжнародного та вітчизняного права,
прагнучи до встановлення паритетних відносин, заснованих на чинному законодавстві України,
- бажаючи виробити ефективний механізм координації дій журналістів і суддів стосовно інформування суспільства про роботу національних судів,
відчуваючи потребу у підвищенні авторитету судової влади, зокрема, через інформування громадськості про діяльність суддів й ухвалені ними рішення, що можуть становити громадський інтерес,
- сприяючи впровадженню ініціатив громадського суспільства, спрямованих на налагодження конструктивного діалогу між суддями та журналістами,
- бажаючи активізувати діяльність журналістів і суддів з реалізації норм і принципів міжнародного та національного права стосовно забезпечення свободи ЗМІ, зокрема Мадридських принципів взаємодії засобів масової інформації та суддівської незалежності (ООН, ЕКОСОР, 1994 р.), Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до відома Комітету Міністрів Ради Європи «Про суд і суспільство» (КРЄС, 2005),
- визнаючи, що свобода вираження поглядів згідно із загальновизнаними міжнародними стандартами прав людини, зокрема Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи, 1950 р.) може підлягати обмеженням, у тому числі для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду,
домовилися про таке:
Метою цього Меморандуму є взаємодія та координація діяльності журналістів і суддів при здійсненні ними професійної діяльності для задоволення громадського інтересу у суспільно важливій інформації через налагодження конструктивного діалогу.
Меморандум є документом, на підставі якого судді та журналісти, які працюють у Львові, докладатимуть зусиль для здійснення координації їх дій, спрямованих на досягнення мети, встановленої цим Меморандумом.
Основними формами реалізації положень цього Меморандуму є спільні заходи суддів і журналістів, надання у межах чинного законодавства відповідей на інформаційні запити, оприлюднення прес-релізів стосовно результатів розгляду судових справ, а також інтерв’ювання суддів.
Забезпеченню ефективної співпраці журналістів і суддів сприятимуть створені при судах прес-служби, через які журналісти отримуватимуть згідно з чинним законодавством запитувану інформацію, прес-релізи щодо результатів розгляду судових справ, а також матимуть змогу домовитися щодо інтерв’ювання судді з певної проблематики.
Судді виявлятимуть відкритість, повагу та комунікабельність у спілкуванні з представниками преси, дотримуючи вимог, встановлених чинним законодавством України й правилами суддівської етики.
Журналісти виявлятимуть тактовність, неупередженість, об’єктивність у спілкуванні з суддями, дотримуючи вимог, встановлених чинним законодавством України та правилами журналістської етики.
Проблеми, що виникатимуть у ході здійснення журналістської діяльності у спілкуванні з суддями будуть вирішуватися шляхом переговорів з керівництвом відповідного суду, Радою суддів України або шляхом проведення консультативних зустрічей журналістів і суддів.
Проблеми, що виникатимуть у ході здійснення професійної діяльності суддів у спілкуванні з журналістами будуть вирішуватися шляхом переговорів з керівництвом відповідного засобу масової інформації або шляхом проведення консультативних зустрічей суддів і журналістів.
Суди та ЗМІ намагатимуться виділяти достатні людські та фінансові ресурси у межах їх можливостей, а також залучати ресурси з інших не заборонених законодавством джерел для реалізації положень цього Меморандуму.
Сторони зобов’язуються проводити час від часу публічні заходи для доведення до відома громадськості основних проблем, що мають місце у діяльності судів, а також судової практики з питань, що становлять суспільний інтерес.
Меморандум набуває чинності з моменту його проголошення.
_03_03.png)
