П.Тюфтій: «Особливості розгляду у місцевих судах цивільних справ»

   П.Тюфтій: «Особливості розгляду у місцевих судах цивільних справ»

Особливості розгляду у місцевих судах цивільних справ

За свідченнями аналітиків, кожна третя родина в Україні хоча б раз у житті звертається до судових інституцій. Причому, 75-80 відсотків цих звернень пов’язані із спрямуванням до суду позовних заяв різного характеру, коли громадяни прагнуть захистити свої права та інтереси, якщо переконані, що хтось на них посягнув. Тому надзвичайно важливо, щоби кожен із нас володів хоча б мінімумом знань про розгляди у судах цивільних справ. Тому редакція зустрілася із фахівцем у галузі цивільного права Павлом Тюфтієм, який роботу юриста у Територіальному управлінні ДСА України у Чернівецькій області вдало поєднує із викладанням курсу цивільного права у Чернівецькій філії МАУП, і попросила відповісти на кілька актуальних питань.

   - Розпочнімо, Павле В’ячеславовичу,  із цілком банального:  хто має право звернутися до суду загальної юрисдикції у цивільній справі?

   -   Якщо коротко, то  право на звернення у суд має кожен громадянин України, іноземець, який у нас гостює, та особа без громадянства. Тобто, кожна  особа у порядку, передбаченому ЦПК України, має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. При цьому відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Таким чином , жодна особа ні за договором, ні іншим чином не може бути позбавлена права на звернення до суду.

     При цьому зауважу, що для захисту прав та законних інтересів дітей, від їх імені, можуть звертатися до суду їхні батьки, опікуни та піклувальники.

Крім того, правом на звернення до суду на захист інтересів держави і громадян наділені прокурор, органи держаної влади й органи місцевого самоврядування, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, інші особи, коли це прямо передбачено законом.

    - Які особи та в якості кого можуть брати участь у цивільній справі в суді?

    - У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони (позивач і відповідач), треті особи, представники сторін та третіх осіб. У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі є, заявники, інші зацікавлені  особи або ж  їх представники.

Варто також пам’ятати, що у справі також можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

    Ще кілька загальних істин. Позивач по справі - це особа, яка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідачем – є  особа, яку притягують до відповідальності  у зв'язку із заявою позивача про те, що порушуються, не

визнаються або оспорюються права, свободи або законні інтереси останнього. При цьому відповідач у цивільному процесі розглядається як пасивна сторона.

Участь у справі в суді можуть брати треті особи. Закон поділяє третіх осіб на тих, які заявляють самостійні вимоги та тих, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Треті особи із самостійними вимогами наділені такими ж правами, що і позивачі.

     Особа може брати участь у суді по справі особисто або через

представника. Водночас, маючи представника у суді по справі, така особа може й особисто брати участь в судових засіданнях по справі. Представник - це особа, яка наділена повноваженнями представляти інтереси довірителя в суді. Представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно засвідчені повноваження (має довіреність або інший документ) на здійснення представництва в суді.

   - Чи існують строки звернення до суду,  а, якщо існують, то які саме?

   - На сьогодні Цивільним кодексом України встановлена загальна і спеціальна позовна давність, тобто строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

     Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність

встановлюється тривалістю у три роки. Проте, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, у відповідності  з частиною 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог:

     - про стягнення неустойки (штрафу, пені);

     - про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації;

     - про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;

     - у зв'язку з недоліками проданого товару;

     - про розірвання договору дарування;

     - у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти та про оскарження дій виконавця заповіту.

     Позовна давність у п'ять років застосовується до вимог про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману, а в десять років - застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину.

     Окрім Цивільного кодексу України, особливі строки щодо звернення до суду передбачаються іншими нормативними актами. Зокрема, статтею 233 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про

порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У той же час визначено, що роботодавець (власник або уповноважений ним орган) може звернутись до суду по питанню стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі чи організації, протягом одного року з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Разом із тим, особа (працівник) може звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Слід зазначити, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. У разі ж пропуску особою строку звернення до суду з поважних причин суд, за клопотанням зацікавленої особи, може  поновити такий строк.

   -  Павле В’ячеславовичу,  Ви вже відповіли на низку питань, пов’язаних із підготовкою позовної заяви та  спрямуванням її до місцевого (районного) суду. На продовження розмови питання такого змісту: «А як правильно подати до суду підготовлені матеріали»?

    -  Законодавство у даному випадку передбачає два варіанти: або ж громадянин позовну заяву та додані до неї документи особа приносить та здає у канцелярію суду особисто, або ж  відсилає їх  поштою рекомендованим листом (із повідомленням про вручення). Хоча я раджу вдатись до першого варіанту, оскільки у працівників канцелярії можуть виникнути до позивача певні питання. Окрім того, варто пам’ятати, що подавати у суд позов (заяву) необхідно з такою кількістю копій,  яка відповідає кількості вказаних у позові (заяві) сторін, не рахуючи при цьому позивача. У той же час  заявнику бажано залишити по одному примірнику  документів для себе. Причому, здаючи документи до суду через канцелярію, слід попросити її працівника, щоб на копії позову  він проставив відмітку про отримання. Наявність на вашому примірнику такого документу відповідної відмітки свідчитиме про те, що ви дійсно такі документи здали.

   При направленні документів по пошті підтвердженням їх подання буде

квитанція про надсилання і повідомлення про вручення листа. Тому, квитанцію та повідомлення про вручення потрібно протягом часу розгляду справи зберігати.

       - А які подальші дії представників суду  після отримання поданої особою позовної заяви?

      - Позовна заява, що зареєстрована в суді, передається судді у порядку черговості. Після цього суддя, встановивши, що не має підстав для залишення позовної заяви без руху та підстав для її повернення, відкриває провадження у справі.

     Якщо позов не залишено без руху або після залишення його без руху були усунуті недоліки, тоді судом проводиться попереднє судове засідання для з'ясування можливості врегулювання спору до судового розгляду або забезпечення правильного та швидкого вирішення справи. А вже наступним етапом є безпосередній судовий розгляд даного позову.

      -  Зупиніться, будь ласка, якщо це не секрет, на  самому порядку та процедурах судового розгляду цивільної справи.

      - Ніякого секрету у цьому немає, оскільки законодавство чітко прописує цю процедуру. Судовий розгляд – це безперервний процес з розгляду справи по суті. Тобто, заслуховуються пояснення сторін по справі, інших осіб, їх представників, досліджуються докази тощо.

     Розгляд цивільної справи судом відбувається у судовому засіданні, яке проводиться у залі засідань. Однак, як свідчить практика, іноді через велику

завантаженість  судів справами та відсутність необхідної кількості залів, іноді роль залу судових засідань виконують кабінети суддів.

    У разі неявки у судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, суд відкладає розгляд справи.

    Судовий розгляд справи розпочинається з того, що головуючий у засіданні суддя оголошує про те, яка справа розглядається, а  секретар доповідає судові про те, хто з викликаних осіб у справі з'явився у засідання, чи вручено повістки тим, хто не з'явився, та повідомляє про причини їх неявки, якщо вони відомі.

     Також суд встановлює особи тих, хто з'явився, та перевіряє повноваження представників. Таке встановлення здійснюється шляхом огляду паспортів або інших документів, які посвідчують особи (службових посвідчень тощо) тих, хто з'явився.  Якщо у справі бере участь перекладач - суд роз'яснює йому права та обов'язки. Перекладач приносить присягу.

   На цьому етапі свідки по справі із зали судових засідань видаляються.

   Головуючий оголошує склад суду, прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання. Роз'яснює учасникам процесу їх право заявляти відводи. Потім суддя, який головує у засіданні, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, після чого з'ясовує чи мають особи заяви і клопотання.

     Якщо  клопотання  будуть заявлені, суд заслуховує щодо них позицію інших осіб, а також або ж  задовольняє їх, чи відхиляє.  Якщо у справі беруть участь експерт та/або спеціаліст, суд роз'яснює їм  їхні права та обов'язки.

    Після проведення даної  процедури - розпочинається розгляд справи по суті. Зокрема, головуючий суддя доповідає про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. З'ясовує чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду тощо.    

     Якщо відповідач відсутній, але від нього надійшли письмові заперечення, то головуючий доповідає про позицію останнього. У випадку, якщо позивач змінює свої вимоги, головуючий пропонує йому їх викласти письмово. Якщо відповідач визнає позов частково, головуючий з'ясовує, в якій саме частині позов визнається. У разі відмови позивача від позову, суд закриває провадження у справі.

    У разі визнання відповідачем позову повністю, суд приймає рішення про задоволення позову, окрім випадку, коли визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

     Сторони по справі можуть укласти мирову угоду, наслідки укладення якої суд їм роз'яснює.

     Після доповіді у справі, суд надає можливість сторонам та третім особам, їх представникам надати свої пояснення. Відповідні пояснення можуть бути як усними, так і викладені письмово. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть ставити одна одній запитання. Після заслуховування пояснень, суд встановлює порядок з'ясування обставин справи, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог чи заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

    Розпочинається дослідження наданих доказів. Зокрема, досліджуються покази свідків (проводиться допит свідків), письмові та речові докази, висновки експертів. У випадку, якщо суду надавались копії письмові доказів, то під час дослідження доказів особи надають суду для ознайомлення оригінали таких доказів. Це робиться для того,  щоб підтвердити дійсну вірність відомостей, які вказані у копіях  /що вони насправді мають місце/.

       Слід пам'ятати, що свідки допитуються окремо. Свідки, які ще не дали показів, не можуть перебувати у залі судового засідання під час розгляду справи. Свідки у суді складають присягу, порушення якої тягне за собою кримінальну відповідальність.

      Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами, головуючий надає можливість особам, які беруть участь у справі, дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. Після вислуховування додаткових пояснень і вирішення заявлених при цьому клопотань осіб, які беруть участь у справі, закінчується з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами.

     Після цього суд переходить до судових дебатів. Особи, які беруть участь

у справі, виступають у судових дебатах з промовами. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення до справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі, після закінчення якого дебати

проводяться у загальному порядку.

         Після закінчення судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для прийняття рішення. (спеціально обладнаного для прийняття судових рішень приміщення). На практиці не у всіх судах є такі приміщення, тому судді або просять всіх учасників процесу вийти із залу засідань чи їх кабінету (якщо кабінет виконує  роль зали засідань), або ж йдуть до свого кабінету, який виконує  роль нарадчої кімнати.

     Під час ухвалення судового рішення ніхто не має права перебувати у нарадчій кімнаті, окрім складу суду, який розглядав справу. Складом суду є суддя, який розглядав справу, або ж колегія суддів (якщо розгляд справи здійснювався колегією).

    Після виходу з нарадчої кімнати головуючий суддя проголошує рішення. Він також роз'яснює його зміст, порядок і строки оскарження.

      -  Ми вже говорили з Вами,  шановний Павле В’ячеславовичу, про підготовку позовної заяви та спрямуванням її до місцевого суду, про процедури їх розгляду у засіданнях. А ось питання такого змісту: «А як діяти, якщо суд виніс ухвалу про залишення позову громадянина без руху»?

       - Подібне  може статись, якщо  особа подала до суду позовну заяву, яку

оформлено без дотримання встановлених вимог щодо її форми, або ж до неї не було додано її копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, не сплачено судовий збір. Тоді суддя постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надання особі строку для усунення недоліків. І така ухвала надсилається позивачу.

      У цьому випадку Ви можете підготувати заяву про усунення недоліків у позові. До такої заяви додати необхідні документи чи їх копії, додати примірники нової редакції позову, який буде викладений відповідно до вимог щодо форми. Тобто, усунути недоліки, про які Вам буде зазначено в ухвалі.

      Якщо у встановлений строк Ви усунете вказані в ухвалі  недоліки, тоді вважатиметься, що позов Ви подали в день первісного його подання. Якщо ж цього не зробите, то Ваша заява вважатиметься не поданою і буде повернута.

      - Скажіть, а які строки розгляду цивільної справи у суді?

      - Питання про відкриття провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі суддя вирішує не пізніше десяти днів з дня надходження позовної заяви до суду або закінчення строку, встановленого для усунення недоліків.

    Відповідно до статті 129 ЦПК України попереднє судове засідання повинно бути призначено і проведено протягом одного місяця з дня відкриття провадження у справі. Статтею 157 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

     У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити  розгляд справи, але не більш як на один місяць.

     - Які права та обов'язки мають особи, які беруть участь у цивільній справі, що розглядається судом?

    - Відповідно до статті 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.

        Окрім того, статтею 31 ЦПК України встановлено спеціальні права для сторін. Так, відповідно до наведеної статті сторони  мають рівні процесуальні права і обов'язки. Позивач має право впродовж усього часу розгляду справи (до виходу суду у нарадчу кімнату) змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також відмовитися від позову  на будь-якій стадії процесу. Відповідач має право визнати позов повністю або частково протягом усього часу судового розгляду, пред'явити зустрічний позов.

      Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Кожна зі сторін має право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується цієї сторони.

     Заявник та зацікавлені особи у справах окремого провадження мають права і обов'язки сторін, за винятками, встановленими у розділі IV Цивільного процесуального кодексу України.

     З метою практичної реалізації особами своїх прав на ознайомлення з матеріалами справ, зняття копій документів, подання доказів тощо, рекомендується складати і надавати суду відповідні заяви або клопотання. Наприклад, письмову заяву про ознайомлення з матеріалами справи. При цьому подання такої заяви через канцелярію суду чи відповідального за даний напрям роботи з прийняття документів працівника канцелярії буде слугувати додатковою гарантією того, що суддя розгляне вашу заяву і надасть вам можливість ознайомитись зі справою.

     Подаючи через канцелярію чи відповідного працівника суду певні заяви і клопотання рекомендується робити для себе копію документа, який Ви подаватимете і просити відповідного працівника, щоб на Вашому примірнику він проставив відмітку про отримання такого документа (свою посаду, прізвище та ініціали, вхідний номер, дату отримання, підпис тощо).

     - На продовження розмови питання такого характеру: «Як та в які строки можна отримати рішення суду по справі»?

     Цивільно-процесуальний закон не передбачає строк, у який можна отримати судове рішення. Однак його копію можна отримати після повного оформлення суддею тексту документа.

    Для того, щоб отримати судове рішення, необхідно написати в суд заяву про отримання судового рішення. У ній зазначається, як правило, повна назва суду, його адреса, прізвище, ім'я та по батькові громадянина, який брав участь у справі та просить копію рішення, номер справи, сторони, суть спору та дату прийняття рішення, а також зазначається прохання про надання такого рішення.

     Якщо у судовому рішенні, після його отримання, особа виявила описка чи арифметичні помилки, вона вправі звернутись до суду із заявою, в якій просити виправити такі описки чи помилки.

         - А  якими мають бути дії громадянина, на якого  подали до суду?

      - Якщо позов пред'явили до Вас (тобто, ви є відповідачем у справі), то до або під час попереднього судового засідання Ви можете пред'явити зустрічний позов, який є одним із засобів захисту відповідача проти позовних вимог. Він має форму звичайної позовної заяви. Так, згідно зі статтею 123 ЦПК України відповідач має право до або під час попереднього судового засідання пред'явити зустрічний позов. При цьому, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову.

     Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам звичайної позовної заяви.

    - Скажіть, а що робити, якщо  позивач  не погоджується  з рішенням, яке прийняв суд по справі?

     - Якщо особа незадоволена рішенням суду першої інстанції і вбачає, що вого (рішення) прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права,  - вона має право оскаржити вказане рішення в апеляційному порядку.

     - Тоді який порядок та строки подання апеляції на рішення суду?

     - Після проголошення судом першої інстанції рішення, яке суперечить чинному законодавству (тобто прийнятого із порушенням норм матеріального та процесуального права), зацікавленій особі необхідно подати суду першої інстанції заяву про апеляційне оскарження. Дана заява подається впродовж  десяти днів з дня проголошення вищезгаданого рішення.

        Апеляційна скарга на рішення суду подається впродовж  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення  ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Тобто, якщо особа пропустила строки апеляційного оскарження, але бажає подати апеляційну скаргу, то вона до апеляційної скарги повинна додати заяву про поновлення строку в якій навести аргументи щодо поважності причин пропуску строків оскарження.

   -  Ми вже чимало говорили з Вами, шановний Павле В’ячеславовичу, про розгляд у місцевих судах позовних заяв. На завершення спілкування – кілька питань щодо оскарження рішень місцевих судів. Отож, суд  завершив розгляд  заяви, але одна із сторін незадоволена винесеним рішенням. Тож яким чином ця особа може це рішення оскаржити?

      - Шляхом підготовки та спрямування в Апеляційний суд апеляційної заяви. У ній мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце проживання або місцезнаходження та рішення або ухвала, що оскаржуються.

        В апеляційній скарзі мають бути також зазначені: найменування суду, до якого подається скарга; ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; дата подання заяви про апеляційне оскарження; у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення

обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, які підлягають

встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; клопотання особи, яка подала скаргу та перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

        Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

     Важливо зауважити, що згідно із ст. 296 ЦПК України заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

     - Але позивач чи відповідач може бути незадоволений і прийнятим рішенням в апеляційній інстанції. Як правильно написати і подати касаційну скаргу?

      - Касаційне оскарження рішення суду у цивільній справі є переглядом рішень судів першої та другої (апеляційної) інстанції на дотримання вимог норм матеріального та процессуального  права Вищим спеціалізованим судом із розгляду цивільних та кримінальних справ України. Тобто, суд касаційної інстанції перевіряє, чи є законними прийняті вказані рішення судів.

      Відповідно до статті 323 ЦПК України касаційна скарга може бути подана впродовж двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

        Статтею 326 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга подається у письмовій формі, у якій має бути зазначено: найменування суду, до якого подається скарга; ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження; ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження; рішення (ухвала), що оскаржується; в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права; клопотання особи, яка подає скаргу та перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

    При цьому, касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції, де вона реєструється і передається у порядку черговості судді-доповідачу, який перевіряє її відповідність вимогам, встановленим положеннями ЦПК України.

   - Ще питання - коли та як можна оскаржити рішення суду, якщо подані в апеляційному і касаційному порядках скарги не принесли бажаних результатів?

    - Суд може переглянути своє рішення у зв'язку із нововиявленими або винятковими обставинами. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути  переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами, якими є:

    1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду;

    2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, за відомо неправдиві показання свідка, за відомо неправильний висновок експерта, за відомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

    3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

    4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

    Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу має  містити: назву суду, якому адресується; ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження; інші особи, які брали участь у справі; дата ухвалення чи постановлення і зміст рішення, ухвали чи судового

наказу, про перегляд яких подано заяву; нововиявлені обставини, якими обґрунтовуються вимога про перегляд, і дата їх відкриття або встановлення; посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин.    

     До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, які брали участь у справі, а також квитанції про сплату судового збору.

    Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку із нововиявленими обставинами може бути подана сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду. Заява про перегляд рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку із нововиявленими обставинами подається до суду, який ухвалив рішення, постановив ухвалу бо

видав судовий наказ.

    Зазначу також, що судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку із винятковими обставинами після їх перегляду у

касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів:

     1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення;

    2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

    Скарга про перегляд рішення у зв'язку із винятковими обставинами може бути подана протягом одного місяця з дня відкриття виняткових обставин. Форма та зміст такої скарги такі ж як і встановлені для касаційної скарги. Крім того, до неї мають бути додані копі судових рішень, які оскаржуються, квитанції про сплату судового збору.  Така скарга подається до Верховного Суду України.

    -  Що таке заочний розгляд справи? Чи може бути переглянуто заочне рішення суду?

    - У разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове

засідання всіх відповідачів.

    Водночас, у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

    У разі прийняття заочного рішення суд направляє його копію відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, не пізніше п'яти днів з дня його проголошення, рекомендованим листом із повідомленням.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

    Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Зокрема, заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

    У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої

заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів. Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

    До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю осіб, які беруть участь у справі, та копії всіх доданих до неї матеріалів. До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження. За подання  заяви про перегляд заочного рішення судовий збір не  сплачується.

     - Спасибі за консультації.

                                                                       Записала Ліда Піц