Микола Олійник: «Українське правосуддя очікує змін у Конституції»

Українське правосуддя очікує змін у Конституції

Конституційну реформу у сфері правосуддя нині обговорюють на всіх рівнях країни. До дискусій залучають експертів, фахівців права, запрошують іноземних спеціалістів. Запропоновані зміни до Конституції у частині правосуддя мають різні оцінки - як негативні так і позитивні. Утім така дискусія з полярністю думок лише підтверджує демократичність процесу. Тож є сподівання, що у тривалій професійній суперечці народиться істина.  

Нещодавно Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України» щодо правосуддя. Метою запропонованих змін є вдосконалення конституційних основ правосуддя задля реалізації принципів верховенства права і забезпечення кожному права на справедливий судовий розгляд його справи незалежним та неупередженим судом у розумні строки. Також законопроект спрямований на забезпечення незалежності судової влади, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади у перехідний період.

 23 жовтня 2015 року Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) не схвалила ідею тотального кадрового перезавантаження судової системи та у своєму висновку зазначила, що звільнення всіх суддів, крім виняткових випадків, таких як зміна конституційного ладу, не відповідає європейським стандартам. Більш того, це також створює загрозу здійснення правосуддя в державі.

Позитивні відгуки експертів Венеціанської комісії також отримали такі пропозиції як: позбавлення права Верховної Ради призначати суддів, скасування п'ятирічного випробувального терміну для молодих суддів і скасування "порушення присяги судді" в якості підстави для звільнення, формування Вищої ради правосуддя таким чином, щоб більшість складали судді, обрані суддями, запровадження конкурсних процедур при призначенні суддів на посади.

Венеціанська комісія схвалила передачу функції створення і ліквідації судів від президента до парламенту, а також створення нового органу судової гілки влади – Вищої ради правосуддя. Вищої ради правосуддя, яка здійснюватиме відбір суддів для всіх судів України на конкурсній основі, її рішення про призначення та звільнення суддів повинні затверджуватися президентом. Пропозиції щодо утворення і ліквідації судів будуть вноситися до парламенту президентом за поданням Вищої ради правосуддя.

Також позитивною новиною є те, що у висновку робочої групи з питань правосуддя конституційної комісії було висловлено думку, яка знайшла своє відображення і в п. 33 вищезазначеного висновку Венеціанської комісії щодо призначення на посаду безстроково суддів, у яких сплив п’ятирічний термін повноважень.

Про рекомендації комісії з цього приводу зазначив у своїй доповіді на ХІІІ З’їзді суддів України 24 листопада 2015 року Голова Верховного суду України Романюк Ярослав Михайлович. Зокрема про те, що досвід набутий цими суддями протягом випробувального терміну належним чином повинен враховуватись при вирішенні питання про зайняття ними посади судді, наприклад для звільнення цих суддів від обов’язку проходити додаткову підготовку протягом останніх декількох років. Тобто немає потреби вдаватися до перевірки рівня знань, спеціальної підготовки в Національній школі суддів України та складання іспиту. Аналогічна думка закладена і в проекті Закону України «Про внесення змін до Конституції України».

Конституційна Комісія ще наприкінці жовтня схвалила остаточний варіант проекту змін до Конституції в частині правосуддя, підтриманий Венеціанською комісією. Фахівці зазначають, що  зроблено важливий крок для реалізації повномасштабної судової реформи та оновлення суддівського корпусу, відновлення довіри громадян до судової гілки влади та забезпечення права кожного на справедливий суд.

Презентуючи запропоновані зміни до Конституції України, члени Конституційної комісії наголошували, що ці зміни спрямовані на деполітизацію та забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою з метою забезпечення права особи на справедливий суд, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період. Водночас зверталася увага, що Конституція є фундаментом судової системи, тому зміни, які пропонуються, задають напрями руху, адже на найвищому, конституційному рівні буде закладено фундамент для якісно нових принципів функціонування судової системи та максимально ефективного очищення суддівського корпусу.

У зв’язку з цим об’єктом для реформування мала б стати насамперед судова система України, виходячи з ідеї децентралізації, згідно з якою правосуддя має здійснюватися і завершуватися на місцях з урахуванням максимальної наближеності до населення, а також внутрішньої судової спеціалізації її підсистем.

Проект змін до Конституції в частині правосуддя є безпрецедентним для України, як з точки зору його високої оцінки міжнародними експертами, так і з точки зору консолідації українського суспільства. Проект пройшов декілька етапів обговорення та схвалення українськими та міжнародними експертами, фракціями парламентської коаліції, громадськими активістами.

У процесі реформування правосуддя основну роль відіграє Конституційна комісія. Її завданням  є напрацювання узгоджених пропозицій щодо проведення конституційної реформи в Україні, забезпечення широкого громадського та професійного обговорення пропозицій щодо проведення конституційної реформи в Україні,  підготовка за результатами обговорення законопроекту щодо внесення змін до Конституції України.  

Микола Олійник,

голова Апеляційного суду Чернівецької області