Анатолій Огородник: «Суддя – це не лише посада»

                             «Суддя – це не лише посада»

Про своє бачення значимості діяльності судової гілки влади, про зміни у матеріально-технічному забезпеченні місцевих судів, а також поради-побажання молодим суддям та  працівникам апаратів судів щодо етапів професійного зростання, форм та методів налагодження діяльності суду, формування позитивного іміджу та авторитету судових інституцій напередодні Дня працівників суду висловлюється Анатолій Огородник, колишній голова Апеляційного та окружного Адміністративного судів нашого краю, а останнім часом – директор Чернівецького регіонального відділення Національної школи суддів, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук:

- Кілька років тому, коли ухвалювався Кодекс суддівської етики, колишній Голова Ради суддів України, а на сьогодні - Голова Верховного Суду України Ярослав Романюк зазначив, що суддя – це більше, аніж посада, це спосіб життя. І за нормами соціального Кодексу честі, кожен суддя має розуміти, що якщо він уже дає згоду на його призначення та обрання, - він ставить себе у відповідні рамки. Це не лише висока та авторитетна посада, це не лише широкі та владні повноваження, це, перш за все, величезна відповідальність перед суспільством, перед учасниками процесу у цивільних чи адміністративних справах, а також підсудним та засудженим, коли вже ухвалено вирок щодо даної особи.

Я повністю розділяю цю точку зору і завжди повторюю її на зустрічах із молодими суддями. Окрім того, додаю, що діяльність судді – це важка та виснажлива, наполеглива та надзвичайно відповідальна робота. Вона несе чимало негативних емоцій, але до цього суддя має бути готовим.

В одному із рішень Європейського суду з прав людини, зазначається, що суди є гарантами правосуддя і виконують у правовій державі фундаментальну функцію, що вони  потребують довіри громадськості, і їх потрібно захищати від безпідставних нападок. У той же час судді, керуючись професійним принципом стриманості, не мають реагувати на виступи преси та громадян і захищатись публічно.

Суддя, приймаючи конкретне рішення, має бути переконаним, що це рішення справедливе та об’єктивне, ухвалене у передбачені законом терміни, і що ці рішення чи вироки залишалися без змін вищих судових інстанцій.

Кажуть, що немає судді, рішення, постанови чи вироки якого б не відмінялись. Можливо це й так, але цих змін чи скасувань має бути якомога менше, і вони можуть бути лише пов’язані із упередженим ставленням до справи, до змін судової практики, переоцінки доказів тощо

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» передбачені права та обов’язки судді. І професійних обов’язків набагато більше, аніж передбачених прав.   Зрештою – така вже професія судді. І той, хто думає, що, обіймаючи посаду судді, буде мати багато прав та пільг та преференцій - той глибоко помиляється. Суддя зобов’язаний, перш за все, чесно, добросовісно та сумлінно працювати та забезпечувати оперативне здійснення правосуддя.

Звичайно ж, це нелегко зробити у наш час, коли громадськість, на жаль,  безпідставно висловлює недовіру до суду, коли  на суди чиниться тиск різними політичними партіями та громадськими об’єднаннями, органами виконавчої та представницької влади. На мій погляд, це відбувається тому, що, як відомо, Конституція України поділяє владу на законодавчу, виконавчу та судову. Але у нас законодавча та виконавча  влада не ставляться до судової як до рівноправної, а як до «меншої сестри». Це, звичайно ж, абсолютно не правильно, оскільки  саме від рівноваги у суспільстві, від балансу залежать правопорядок та законність, а також свідчення того, наскільки наша держава є правовою. Тож нам залишається бути оптимістами!  

Занотував Володимир Драюк