Вітчизняне судочинство: дія Закону "Про судоустрій та статус суддів"

 Прийнятий Верховною Радою України 02 червня 2016 року Закон України «Про судоустрій та статус суддів» у новій редакції вважається одним із ключових для судової реформи. Варто зазначити, що у Законі враховані всі ключові рекомендації Венеціанської Комісії, які стосуються судоустрою та статусу суддів.

Передбачається, що він вдосконалить процедуру кваліфікаційного оцінювання всіх суддів, розпочату відповідно до закону "Про забезпечення права на справедливий суд". Окрім цього також закріплює ряд змін щодо порядку призначення суддів, процедури формування та оновлення суддівського корпусу, системи судоустрою тощо. Зокрема підсилюється відповідальність суддів, обмежується їх імунітет виключно функцією здійснення правосуддя, ліквідовуються вищі спеціальні суди, створюється новий Верховний Суд, передбачається створення Вищого антикорупційного суду та Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Для суддів, які пройдуть кваліфікаційне оцінювання та процедуру конкурсу передбачено суттєве підвищення розміру суддівської винагороди, яке відбуватиметься поступово до 2020 року.

Законом удосконалено основи правового статусу відповідних органів у системі судоустрою, зокрема передбачено перерозподіл повноважень між Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та новим конституційним органом – Вищою радою правосуддя. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів відповідатиме за добір на посади суддів, кваліфікаційне оцінювання, проведення конкурсів на зайняття вакантних посад суддів та суддівську освіту, а вичерпний перелік повноважень та порядок роботи Вищої ради правосуддя буде передбачено у Законі України «Про Вищу раду правосуддя». Такий підхід повністю відповідає європейським стандартам та неодноразового рекомендувався Венеціанською комісією.

Запроваджено інститут обмеженого, а не абсолютного імунітету судді, за якого забороняється  притягнення судді до кримінальної відповідальності за викладену в судовому рішенні правову позицію, за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Однак, при  цьому суддя нестиме юридичну відповідальність на загальних засадах за дії, вчиненні поза професійною суддівською діяльністю.

Крім того, усувається політична складова у вирішенні питання щодо надання згоди на затримання судді або утримання його під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом. Якщо відповідно до «старого» Закону відповідне повноваження має Верховна Рада України, то згідно з новою редакцією Закону такі повноваження матиме Вища рада правосуддя.

Багато функцій, котрі раніше були закріплені за президентом, парламентом та Вищою радою юстиції, перейшли до Вищої ради правосуддя. Як вже було зазначено вище, Вища рада правосуддя надає згоду на затримання судді. Крім того, вона на базі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів ухвалює рішення про призначення судді і вносить таке подання на підпис президенту. Крім того, президент більше не зможе ліквідовувати чи створювати суди. Віднині це можливо лише через парламент та подання до нього закону особисто президентом і тільки після консультації з Вищою радою правосуддя.

Окрім того передбачається проведення моніторингу способу життя судді, а також подання ним до щорічно 1 лютого декларації доброчесності та декларації родинних зв'язків. Згідно з нормами даного закону передбачено створення Громадської ради доброчесності, яка утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді або кандидата на посаду судді критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. Також закріплена і нова підстава для звільнення судді з посади - непідтвердження легальності джерел походження доходів та майна.

Варто зазначити, що даний закон набирав чинності одночасно із вступом в силу нової Конституції (у частині правосуддя), а саме з 30 вересня 2016 року. Нині існуюча Вища рада юстиції буде виконувати свої колишні функції, допоки її не реорганізують у Вищу раду правосуддя. Обрати нових членів Вищу раду правосуддя та реорганізувати Вищу раду юстиції, згідно з новою Конституцією, повинні за 2 роки. Водночас створити оновлений Верховний Суд мають за шість місяців, а от реформувати апеляційні суди – за час не довше трьох років.

Юлія Рутинська