Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На Буковині у період 1774 – 1914 років діяли судові установи, які впродовж цього періоду зазнали ряду змін, особливо після прийняття конституції Австро-Угорської імперії 1867 р.
Особливої уваги заслуговує вивчення історії судочинства на Буковині в період перебування її у складі Австро – Угорської імперії. Детальні описи даного періоду можна знайти у працях відомого дослідника історії Чернівців і Буковини, австрійського історика Раймунда Фрідріха Кайндля.
Рух судовими інстанціями йшов від сільських судів і міських магістратів до окружних аудиторіатів, далі до обер-аудиторіату, і, нарешті, до генерального командування (Judicium militare mixtum) у Львові та до Надвірної військової ради у Відні. Касаційні скарги на вироки в кримінальних справах могли, загалом, подаватися тільки до цієї придворної установи, котра мала також затверджувати всі вироки, за якими призначалися більші покарання ніж один рік примусових робіт. При розглядах кримінальних злочинів дотримувалися кримінального Терезіанського судочинства, в інших випадках, принаймні на початку, дотримувалися традиційних правових поглядів. Поступово почали застосовувати з деякими невеликими відступами Австрійський Загальний порядок судочинства від 1 травня 1781 року. Розмежування цивільного та кримінального судочинства не передбачалося. З того часу, як утворилися аудиторіати, директоріати втратили свою юридичну силу.
За часів військового правління переважна більшість всіх цісарських державних органів перебувала в Чернівцях. Тут були розташовані канцелярія крайової адміністрації на чолі з командуючим генералом, окружна каса, обераудиторіат та Чернівецький окружний аудиторіат і, нарешті. Чернівецький директоріат. Всі ці органи мали небагато чиновників та певну кількість службовців, які почасти залишилися ще з молдавських часів. Враховуючи незначну кількості чиновників та тісну взаємозалежність між цими військовими установами, стає зрозуміло, чому, наприклад, персонал адміністрації брав участь у вищому аудиторському суді, а штабний аудитор та окружні аудитори працювали також в управлінських службах.
У Галичині, до складу якої у 1786— 1849 рр. входила й Буковина, було утворено три судові установи, які, поряд з крайовим судом у Львові, діяли ще в Гарново і Станіславі з 1 січня 1787 р. До Станіславського крайового суду належали Станіславський, Заліщицький, Стрийський, Тернопільський і Буковинський округи.
До середини XIX ст. на Буковині, як і в Галичині, для розгляду цивільних справ існували 4 крайових суди, у тому числі в Чернівцях. Кримінальні справи розглядали 8 судів з апеляційною інстанцією у Львові. Крім того, у містах діяли магістратські суди, а по селах функції правосуддя здійснювали мандатори. Суди в той час перебували на послугах державної адміністрації.
Наприкінці XVIII— першій половині XIX ст. на Буковині діяли домініальні суди. Згідно з циркуляром королівського Галицького губернаторства від 12 квітня 1787 р. між домініями (володіннями великих землевласників) і судами встановлювалась залежність останніх і нагляд перших. Домінії надавали право дії судам у вирішенні спірних справ, але разом з тим мали право втручатися в правові справи і впливати на їх вирішення. На основі циркуляра Галицького апеляційного суду від 12 липня 1787 р. до юрисдикції домініальних судів належали всі господарські справи, судові карні справи і політичні злочини.
До Станіславського крайового суду (створений 1 грудня 1787 р.) належали цивільні і фіскальні справи по Станіславському, Владищицькому, Стрийському, Тернопільському і Буковинському округах.
Згідно з указом цісаря Иосифа II від 15 лютого 1787 р. всі кримінальні і політичні справи належали до кримінального суду і обов'язково підлягали сплаті судового мита.
Територіальне управління Державної судової
адміністрації України в Чернівецькій області
_03_03.png)
