Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Вже майже традиційно напередодні професійного свята – Дня юриста пропонуємо поринути у захоплюючий світ історії судочинства на Буковині. До речі звертаючись до більш новітньої сторінки історії - започаткування святкування даного професійного свята, варто зазначити, що сам День юриста з'явився в календарі України зовсім недавно. Це свято офіційно було проголошено 16 вересня 1997 року указом тодішнього президента Леоніда Кучми № 1022/97. В цілому дата з'явилася з ініціативи Міністерства юстиції України, Спілки юристів України та Спілки адвокатів України.
Цікаво, що саме цю дату для Дня юриста України обрано зовсім не випадково. Вважається, що саме 8 жовтня в 1016 році Київський князь Ярослав Мудрий видав перший звід законів "Руська правда", який згодом став правовою основою для розвитку централізованої держави Київська Русь на території сучасної України. Це свято об'єднує юристів різних сфер діяльності, що стоять на захисті прав і свобод українців. При цьому всі ці юристи впевнені на 100%, що з державою все гаразд, тільки коли його основний Закон - Конституція - не обмежує права і свободи громадян, а, навпаки, збільшує зону цих свобод. А завдання самих юристів служити закону і стояти на захисті цих прав і свобод. І почесне перше місце серед «армії цих захисників» посідає Конституційний суд України, про історію створення якого ми і продовжимо розпочату в минулій публікації розповідь, звертаючись до наукових праць та досліджень вчених, зокрема таких як Шевчук І.М., Кушніренко О.Г., Логачова В.В., Савенко М.Д.
Отже, як уже було сказано повноваження і структура Конституційного Суду більш повно визначені Законом від 3 червня 1992 р. «Про Конституційний Суд України». Відповідно до нього суд визначався як незалежний орган у системі судової влади, покликаний забезпечувати відповідність законів, інших нормативних актів органів законодавчої і виконавчої влади Конституції, охорону конституційних прав і свобод особи. Він мав здійснювати свої повноваження шляхом розгляду в судовому засіданні відповідних справ, а також давати висновки з питань, передбачених Конституцією і Законом «Про Конституційний Суд України», який, до речі, не регулював у повному обсязі процедурних питань здійснення судочинства.
Склад Конституційного Суду передбачався у кількості 15 суддів, у тому числі Голова і два його заступники, які повинні бути обиратися Верховною Радою в індивідуальному порядку, шляхом таємного голосування строком на 10 років. Пропозиції щодо персонального складу суддів мали надаватися Головою Верховної Ради України і Президентом України у рівній кількості. Вони ж і погоджували кандидатуру Голови Конституційного Суду. Кандидатури суддів мали попередньо обговорюватися на засіданнях постійних комісій Верховної Ради України. Регламентувалися також процедурні та інші питання діяльності Суду, зокрема, незалежності, недоторканості суддів тощо.
Про порядок утворення і компетенцію Конституційного Суду йшлося також у конституційному договорі, укладеному між Верховною Радою і Президентом України 8 червня 1995 р.
Незважаючи на те, що в Україні були створені достатні законодавчі передумови для формування Конституційного Суду, надання йому статусу самостійного органу конституційної юрисдикції, а також проведення неодноразового голосування щодо обрання заступників голови та членів суду Конституційний Суд тривалий час не вдалося сформувати. І лише після прийняття нової Конституції України і Закону «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 р., перші 16 суддів Конституційного Суду України 18 жовтня того ж року склали присягу на пленарному засіданні Верховної Ради України. Цей день і став початком діяльності Конституційного Суду України. Чинна Конституція України не лише закріпила європейську модель конституційної юстиції, а й встановила тримісячний термін для її формування, що значною мірою і забезпечило створення Конституційного Суду України.
Першими суддями Конституційного Суду України стали Вознюк В. Д., Скомороха В. Є., Савенко М. Д., Малинникова Л. Ф., Німченко В. І., Чубар Л. П, призначені III позачерговим з'їздом суддів України 20 вересня 1996 р. Указами Президента України від 27 вересня 1996 р. призначені судцями Конституційного Суду України: Козюбра M. І., Мартиненко П. Ф., Селівон М. Ф., Тимченко І. А., Тихий В. П., Шаповал В. М. Постановами Верховної Ради України від 3 жовтня 1996 р. призначені суддями Конституційного Суду України: Костицький М. В., Мироненко О. М., Розенко В. І., Яценко С. С.
Оскільки Закон України «Про Конституційний. Суд України» 1992 р. у частиш його положень не відповідав Конституції України і не містив процесуальних норм, тому 16 жовтня 1996 р. прийнято новий Закон України «Про Конституційний Суд України», який включає як матеріальні, так і процесуальні норми. Як уже зазначалося, 18 жовтня 1996 р. шістнадцять призначених суддів Конституційного Суду України прийняли присягу і приступили до виконання своїх повноважень. До прийому конституційних подань і звернень Конституційний Суд України приступив з 2 січня 1997 р., що було зумовлено відсутністю у Державному бюджеті коштів для забезпечення фінансування конституційної юстиції. 17 квітня 1997 р. Конституційний Суд України розпочав розгляд справи у пленарному засіданні, а 13 травня 1997 р. прийняв перше рішення у справі «Про офіційне тлумачення ст. 58, 78, 79, 81 Конституції України та ст. 243-21, 243-22, 243-25 Цивільно-процесуального кодексу України».
Безсумнівно, що поява правового інституту конституційної юстиції не випадкова. Вона зумовлена необхідністю забезпечення захисту громадянського суспільства, людини і громадянина, діяльності органів влади відповідно до закону і в першу чергу Основного Закону держави, а також конституційного правопорядку. Нині це завдання успішно виконується - своєю діяльністю Конституційний Суд України забезпечує правову охорону Конституції України, верховенство і пряму дію її норм, верховенство права в Україні.
Головний спеціаліст сектору по роботі з персоналом
ТУ ДСА України в Чернівецькій області Іванна Татарин
_03_03.png)
