Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Під час молдавського правління Чернівці, як і інші княжі міста Молдови, мали міський устрій, влаштований на німецький зразок, крім того вони були наділені різними правами і свободами. Але треба зауважити, що таке привілейоване становище стосувалося тільки власне старої частини міста, але не сіл, що виникли на його території пізніше. Датою початку дії магдебурського права у Чернівцях вважають 1488 рік. Як відомо маґдебурзьке право (також німецьке або тевтонське міське право) — одна з найпоширеніших правових систем міського самоврядування в Центральній Європі у часи Середньовіччя. Детальні описи про його зародження в місті відображені у працях відомого дослідника історії Чернівців і Буковини, австрійського історика Раймунда Фрідріха Кайндля.
Зокрема, як і в Угорщині та Польщі, так і в румунських князівствах міське життя почало розвиватися тільки тоді, коли там оселилися німці. Оскільки німецькі бюргери прибули до Молдови із Семигороду та Галичини, де приблизно з 1200 року процвітало німецьке життя, то й німецький устрій молдавських міст був подібним до того, як у німецьких містах Угорщини й Польщі. Управління очолював суддя, який називався «шолтуз» або війт (войт). Поряд з ним були дванадцять «пригарів» або журатів, які були присяжними і судовими засідателями. Це міське керівництво здійснювало управління та судочинство, посвідчувало угоди купівлі і продажу, представляло інтереси міста перед князем і таке інше. При вирішенні важливих питань мусили звертатися до старости, якому підпорядковувалося міське представництво. У розв’язанні справ, які особливо зачіпали інтереси міста, брали участь й інші жителі, а грамоти, які при цьому видавалися, завірялися і «іншими добрими міщанами». Молдавські міста, як і німецькі, мали свої міські печатки, на яких зображені герби. Але на печатці Чернівців був тільки напис, який у різна часи звучав по-різному, наприклад «торг Чернівці». Грамоту писав шолтуз або хтось інший, хто умів писати, кого, мабуть, принаймі в окремих випадках можна було називати міським писарем.
Єврейські жителі міста ще у першій половині ХVІІІ століття утворювали окрему громаду (кагал), і тому мали свого єврейського суддю, чи єврейського старосту. На чолі сіл, що належали до міста, як і інших сіл, стояли двірники.
У той час управління містом було далеким від досконалості. Немає навіть сліду якогось громадського будинку, ратуші чи чогось подібного. Так само нічого не відомо про міські книги чи бухгалтерію. Мабуть головним завданням міського керівництва було вершити судові справи.
Безоплатні роботи чернівчани повинні були відробляти тільки для князя виходячи з громадських потреб, наприклад для утримання доріг, переправи через Прут і таке інше. Не можна однозначно стверджувати чи щось подібне використовувалося і для безпосередніх потреб міста. Звичайно таке мало місце, хоч вимоги громадської скарбниці не були надто великими з огляду на те, що для громадських установ і закладів майже нічого не робилося.
Значного процвітання та розвитку місто досягло пізніше після того як Чернівці стали австрійськими - під захистом австрійського орла розпочалася нова доба в історії міста.
Головний спеціаліст
з забезпечення договірної та позовної роботи
ТУ ДСА України в Чернівецькій області Юлія Борик
_03_03.png)
